ПРАВОВІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ЇХ ВИМОГИ ЩОДО ШУМУ В РОБОЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ 
 

Основні обов'язки роботодавця в галузі охорони праці визначені в Трудовому кодексі (Законодавчий Вісник 1974 р. № 24 п. 141, єдиний текст Законодавчий Вісник 2019, п. 1040) та в постанові Міністра економіки та праці від 26 вересня 1997 р. про загальні положення про охорону праці (Законодавчий  Вісник 1997 р., № 129, п. 844, єдиний текст, Законодавчий  Вісник 2003 р., № 169, п. 1650 із пізнішими змінами). Обов’язки роботодавця у сфері захисту від шуму були визначені в постанові Міністра економіки та праці від 5 серпня 2005 р. про охорону праці при роботі з впливом шуму або механічної вібрації (Законодавчий  Вісник 2005, № 157 п. 1318). Відповідно до цього положення роботодавець зобов’язаний:
 

1. Проводити вимірювання величин, що характеризують шум в робочому середовищі, і порівнювати їх результати зі значеннями порогів продуктивності і максимально допустимі рівні (МДР). Режим і частота проведення цих вимірювань регулюються постановою міністра охорони здоров'я та соціальних служб від 2 лютого 2011 р. про дослідження та вимірювання чинників, шкідливих для здоров'я в робочому середовищі (Законодавчий Вісник  2011, № 33, п. 166) Відповідно до цієї постанови вимірювання шуму повинні виконуватися:
   
   
   • не пізніше 30 днів з дня початку діяльності (результати випробувань і вимірювань зберігаються протягом 3 років, рахуючи з дати останнього запису),
   • принаймні один раз на рік, коли результати нещодавно проведених вимірювань величини, що описує шум, показали, що принаймні один з них перевищує 0,5 значення МДР,
   • принаймні раз на два роки, коли результати нещодавно проведених вимірювань величини, що описує шум, показали, що принаймні один з них перевищує 0,2 значення МДР,
   • у будь-якому випадку внесення змін в технічне обладнання, технологічний процес або умови виконання робіт, які могли вплинути на зміну рівня викидів або впливу шуму.

   Вимірювання шуму не проводяться, якщо результати двох недавно проведених вимірювань величини, що описують шум, виконуваних з інтервалом в 2 роки, показали, що жоден з них не перевищує 0,2 значення МДР. Про результати вимірювань шуму роботодавець зобов'язаний своєчасно проінформувати працівників. За результатами досліджень і вимірювань роботодавець веде на постійній основі облік шкідливих для здоров'я чинників, виявлених на робочому місці (зразок реєстру вказано в постанові). Результати досліджень і вимірювань шкідливого для здоров'я чинника роботодавець на регулярній основі вносить до контрольно-вимірювального журналу (його зразок вказано в постанові).
    

2. Оцінити професійний ризик, пов’язаний із впливом шуму на працівників, що виникає внаслідок особливостей робочого місця та заходів чи робочих процесів, які використовуються в конкретних умовах, з урахуванням:
   
   
   • рівня і типу впливу (включаючи імпульсний шум),
   • тривалості впливу (включаючи понаднормову роботу),
   • значення МДР і порогів впливу,
   • наслідків для здоров'я та безпеки працівників, у тому числі тих, що належать до груп особливого ризику,
   • наслідків, що виникають в результаті взаємодії між шумом і механічними вібраціями,
   • інформації про рівень шуму, надана виробником засобів праці,
   • існування альтернативних засобів праці з обмеженим рівнем шуму,
   • інформації, отриманої в результаті профілактичних медичних оглядів працівників,
   • наслідків, що виникають внаслідок взаємодії між шумом і сигналами безпеки або іншими звуками, які працівник повинен чути, щоб знизити ризик нещасного випадку на роботі,
   • наслідків, що виникають в результаті взаємодії між шумом і ототоксичними речовинами (якщо це дозволяє стан технічних і медичних знань),
   • доступності засобів індивідуального захисту,
      
   Оцінка професійного ризику повинна бути документована і проводитися кожного разу, коли відбулися зміни в умовах виконання роботи або якщо така необхідність виявлена результатами профілактичних медичних оглядів.
    
3. Усунути у джерелі професійний ризик, пов'язаний із впливом шуму, або зменшити його до мінімально можливого рівня, враховуючи наявні технічні рішення та науково-технічний прогрес. Після перевищення значення МДР шуму роботодавець зобов’язаний розробити та впровадити програму організаційно-технічних заходів спрямованих на зменшення впливу шум, що полягатимуть у:
   
   
   • уникненні процесів або методів роботи, які призводять до впливу шуму, і заміна їх іншими, які створюють менший вплив,
   • підборі засобів праці з мінімально можливим рівнем шуму,
   • обмеженні впливу шуму технічними засобами (звукоізоляційні корпуси, звукоізоляційні кабіни, глушники, екрани, звукоізоляційні матеріали та системи для ізоляції та гасіння звуків матеріалів),
   • проектуванні робочих місць та розміщенні робочих місць таким чином, що дозволяє ізолювати їх від джерел шуму та обмежувати одночасний вплив багатьох джерел на працівника,
   • техобслуговуванні засобів праці, будівельних об'єктів, обладнання та систем, ізолюючих і шумопоглинаючих, а також інших засобів колективного захисту,
   • інформуванні і навчанні працівників в області правильного і безпечного поводження з засобами праці,
   • обмеженні часу і рівня впливу, а також кількості людей, що піддаються впливу шуму, шляхом належної організації роботи, зокрема використання скороченого часу або перерв і чергування на робочих місцях.
      
4. Якщо організаційно-технічними заходами неможливо уникнути або усунути професійний ризик, що виникає внаслідок впливу шуму:
   
   
   • надати засоби індивідуального захисту слуху (при перевищенні порогів впливу),
   • надавати засоби індивідуального захисту слуху та контролювати правильність їх застосування (при досягненні або перевищенні значення МДР).
      
5. Позначати знаками безпеки робочі місця, де рівні шуму перевищують значення МДР, і відокремлювати зони з такими місцями та обмежувати доступ до них, якщо це можливо і ризик, що виникає внаслідок впливу шуму, виправдовує таке відокремлення.
    
6. У випадку, якщо індивідуальний вплив шуму перевищує значення МДР:вжити негайних заходів для обмеження індивідуального впливу нижче значення МДР,
   
   
   • вжити негайних заходів для обмеження індивідуального впливу нижче значення МДР,
   • визначити причини виникнення надмірного індивідуального впливу,
   • вибрати захисні заходи та вжити превентивних заходів, щоб уникнути повторення індивідуального впливу, що перевищує значення МДР.
      
7. Працівникам, які зазнають впливу шуму, надати інформацію та навчання в області, що відноситься до результатів оцінки професійного ризику, зокрема:
   
   
   • рівня професійного ризику, типу створюваних ризиків та їх потенційних наслідків,
   • заходів, необхідних для усунення або обмеження професійних ризиків та обставин, за яких такі заходи повинні застосовуватися,
   • значення МДР і порогові значення для шуму,
   • результатів досліджень і вимірювань шуму, оцінки їх інтенсивності і типу впливу на організм і можливого впливу на здоров'я,,
   • причин виникнення захворювань, викликаних впливом шуму на організм, їх симптомів і способів виявлення, а також можливих заходів медичної профілактики,
   • профілактичної медичної допомоги, у тому числі медичних оглядів працівників,
   • безпечних способів виконання роботи, що мінімізують вплив шуму,
   • правильного використання засобів індивідуального захисту від шуму,
      

Роботодавець також зобов’язаний направити працівника на попередні, періодичні та контрольні медичні огляди та оплатити витрати на ці обстеження. Ці обов’язки визначені в постанові Міністра охорони здоров’я та соціального захисту населення від 30 травня 1996 р. про медичні обстеження працівників, обсяги профілактичної медичної допомоги працівникам та медичні довідки, які видаються для цілей, передбачених Трудовим кодексом (Законодавчий Вісник 1996 № 69 п. 332, єдиний текст Законодавчий Вісник 2016 п. 2067).